Трудоголізм: що це і чим воно загрожує?

Термін «workaholic» вперше у 1917 році запровадив професор У. Оутс у творі «Сповідь трудоголіка». Автор окреслив поняття «трудоголізму», як нав’язливе бажання людини працювати, яке не піддається її раціональному та емоційному контролю.

Чи помічали ви, що відчуваєте тривогу, або страх поза роботою? Можливо спостерігали, що інші сфери вашого життя на другому, або й третьому місці? Завжди бракує часу на спілкування з друзями, або родиною? Найчастіша тема для розмови – робота? І всі плани на майбутнє теж пов’язані тільки з роботою? Отож, вітаємо – ви «трудоголік».

Часто люди заперечують таку психологічну проблему, пояснюючи це тим, що «я просто будую кар’єру і хочу бути успішним у професійній сфері». Та це зовсім не так і підтвердженням цьому слугують реальні випадки фізичного та емоційного виснаження людей через фанатичну залежність від роботи.

Причинами можуть бути страхи, комплекси, особисте незадоволення, втеча від реальності та пошук комфортного місця в якому все за власними правилами. Раніше трудоголізм, загалом, одобрювали і навіть заохочували. «От з кого потрібно брати прикад!», «План не тільки виконаний, але й перевиконаний!». Проте зараз психологи і лікарі вважають, що це серйозна проблема. Наслідками трудоголізму є: - емоційне вигоряння; - погіршення стосунків з близьким оточенням; - депресія; - втрата сенсу життя; - проблеми зі здоров’ям. Канадський психолог Р. Буке виділяє три типи трудоголіків:

1. Ентузіасти роботи. Ці люди з високою самооцінкою, вони постійно прагнуть професійних досягнень та кар’єрного росту. Для них робота – це найбільший ресурс задоволення.

2. Залежні від ентузіазму. У таких людей роздвоєне ставлення до роботи: з однієї сторони – успіхи їх мотивують і надихають, а з іншого – невдачі, які перетворюються на справжні катастрофи. Їхня самооцінка цілковито залежить від оцінки керівництва і колег.

3. Залежні від роботи. Тут спостерігається низька самооцінка. Їм байдуже до успіхів, головне працювати рівномірно і без невдач. Робота – це швидше комфорте середовище, яке не приносить особливого задоволення, але її не покинеш, бо це єдиний життєвий сенс.

Якщо у вищеперечислених типах ви побачили себе – не гайте часу, зверніться за порадою до фахівця. Дійте на випередження депресії та емоційного вигоряння. Розширте горизонти свого життя!