Блог /

Стереотипи про психолога, або чому їх досі бояться

В Україні, досі, частково панує думка, що психолог – той, кого треба боятися, або той, без кого можна обійтися.

Багато людей запевняє себе, «що я сам собі психолог», або «з друзями поговорив і стало краще», «марна трата коштів» чи «ще гірше зробить – скаже що я божевільний». Така тенденція простежується у всіх пострадянських країнах, які довго перебували в закритому середовищі уставленого режиму.

Зараз, ми спостерігаємо значне зростання свідомості людей, їхнє прагнення зрозуміти себе, навести порядок у власній душі, розібратись у причинах і подолати наслідки, що роками створюють бар’єри для сприйняття себе та щасливого життя. Проте існують стереотипні міфи, які ми хочемо розвіяти для вас.

Міф перший породжений нашими особистісними переживаннями і страхами:

«Боюся зазирнути в середину себе», «Боюся, що знайшовши істину, не зможу впоратись з наслідками і прийняти себе». Не бійтесь, психолог не змушуватиме вас до жодних дій, він стане надійною підтримкою, допоможе вам самотужки зрозуміти, коли ви будете готові зазирнути глибше і стане рятівним колом, яке не дасть вам потонути у самокопанні. «Боюся, що моя проблема буде не так потрактована», «Боюся що не знатиму як говорити».

Психолог – це провідник, а не керівник. Дозвольте собі бути собою, розмовляти хаотично, і говорити психологові «Ви не так зрозуміли», якщо ви це відчуваєте. «Боюся що мої проблеми дріб’язкові», «Боюся відкриватись чужій людині». У се, що вас тривожить – варте уваги, дріб’язкових проблем не існує, якщо вони стають причиною ваших переживань. І ви ніколи не зрозумієте проблеми, якщо не почнете її визнавати і озвучувати. Будьте мужніми зробити перший крок.

Міф другий базується на поведінці психолога:

«Боюся осуду та насмішок з боку психолога», «Боюся, що психолог розкаже все іншим». У психологів є етичний кодекс, за яким він не має права ображати, кричати, насміхатися чи звинувачувати вас». Вся інформація є конфіденційною, а оприлюднення можливе тільки часткове і за вашою особистою згодою.

Міф третій, як частина необ’єктивних уявлень про сам процес консультування:

«Не знаю з чого почати», «Боюсь, що говоритиму не те, що треба».

На першій зустрічі психолог допоможе вам заспокоїтись і налагодити контакт. Якщо хвилюєтесь, що розмова відхилятиметься від важливої теми, попросіть психолога направляти вас. Не ставте до себе вимог вирішити все й одразу, віддайтесь відчуттям, які допоможуть вам оприділитись чи цей спеціаліст ваша людина.

Міф четвертий про довгоочікуваний результат:

«Боюсь, що мені не допоможе», «Боюсь, що гроші будуть витрачені надарма».

Психолог не чарівник, який помахом чарівної палички вирішує всі проблеми. Він допомагає розібратись в корені проблеми і разом з вами знайти рішення. Поступово відшукати ресурси і відкрити для вас ширший діапазон ваших можливостей. Не йдіть з правильними очікуваннями – бо їх не існує. Дієвим є бажання працювати над собою з підтримкою професіонала.

Спробуйте відшукати власну істину, за допомогою мудрого провідника. Не бійтеся подарувати собі нові можливості!